Техніка МАК

Техніка з МАК «Образ мого страху»

Готова техніка з метафоричними асоціативними картами для роботи зі страхом. Алгоритм проведення, запитання психолога, пошук ресурсів та завершення роботи.

Про техніку

Страх - природна емоційна реакція, яка допомагає людині реагувати на реальну або передбачувану небезпеку.

Проте іноді страх стає настільки сильним, що людині складно його описати, зрозуміти або відокремити від себе.

«Я просто боюся».

«Мені страшно, але я навіть не можу пояснити чого».

«Я розумію, що небезпеки немає, але всередині все одно страшно».

У таких випадках метафоричний образ може допомогти зробити переживання більш видимим і доступним для дослідження.

Техніка «Образ мого страху» спрямована не на те, щоб примусово позбутися страху, а на те, щоб допомогти клієнту дослідити його, помітити його вплив та знайти власні способи підтримки.

Для яких запитів можна використовувати

Техніка може бути корисною у психологічній роботі з:

  • конкретними страхами;
  • страхом змін;
  • страхом помилки;
  • страхом невідомого;
  • страхом втрати;
  • страхом осуду;
  • страхом прийняття рішення;
  • переживанням невпевненості;
  • тривогою, пов’язаною з певною ситуацією.

Формат: індивідуальна робота.

Матеріали: універсальна або сюжетна колода МАК, ресурсна колода, аркуш паперу, кольорові олівці або фарби.

Важливо перед початком

Перед роботою зі страхом необхідно оцінити актуальний емоційний стан клієнта.

Якщо людина перебуває у стані сильного емоційного збудження, спочатку важливо працювати зі стабілізацією та відчуттям безпеки, а не поглиблюватися у травматичний матеріал.

МАК не повинні використовуватися як спосіб змусити клієнта згадувати події, до яких він не готовий.

Етап 1. Моя безпека

Перед зустріччю зі страхом запропонуйте клієнту знайти карту, яка асоціюється з безпекою, спокоєм або підтримкою.

Запитання:

  • Що на цій карті створює відчуття безпеки?
  • Де ви знаходитеся в цьому образі?
  • Що вас оточує?
  • Хто або що може вас підтримати?
  • Що ви відчуваєте тілом, коли дивитеся на цю карту?
  • Що з цього образу ви можете взяти із собою у подальшу роботу?

Карту варто залишити поруч протягом усієї техніки.

Вона стає символічною точкою опори, до якої клієнт може повертатися.

Етап 2. Я і мій страх

Запропонуйте клієнту обрати дві карти:

«Я, коли почуваюся спокійно».

«Я, коли відчуваю страх».

Розташуйте їх поруч.

Запитайте:

  • Чим відрізняються ці два образи?
  • Що змінюється у вас, коли приходить страх?
  • Що відбувається з тілом?
  • Що відбувається з думками?
  • Що хочеться робити?
  • Що стає недоступним у стані страху?

Етап 3. Образ страху

Запропонуйте обрати карту:

«Якби мій страх мав образ, яким би він був?»

Карту можна обирати у відкриту.

Не потрібно шукати найстрашніше зображення. Важливо, щоб клієнт сам визначив, який образ відповідає його переживанню.

Запитання:

  • Що ви бачите?
  • Де тут ваш страх?
  • Який він?
  • Якого він розміру?
  • Як близько знаходиться до вас?
  • Якби він міг говорити, що б він сказав?
  • Від чого він намагається вас захистити?
  • Чого він хоче від вас?

Етап 4. Дати страху ім’я

Запропонуйте клієнту назвати свій страх.

Не обов’язково використовувати психологічний термін.

Це може бути метафорична назва:

«Контролер».

«Небезпека».

«А раптом…»

«Я не впораюся».

«Не роби цього».

Назва допомагає символічно відокремити переживання від особистості людини.

Не «я - боягузлива людина», а «у моєму житті є страх, який певним чином на мене впливає».

Етап 5. Сфера впливу страху

Запропонуйте дослідити:

  • У яких ситуаціях страх з’являється найчастіше?
  • На які сфери життя він уже впливає?
  • Що ви перестаєте робити через нього?
  • Яких ситуацій уникаєте?
  • Як він впливає на стосунки?
  • Як впливає на ваші рішення?
  • Що він змушує вас думати про себе?
  • Що відбувається, коли ви йому підкоряєтеся?

Можна покласти карту страху на аркуш і запропонувати клієнту кольорами або лініями позначити простір його впливу.

Етап 6. Що допомагає страху ставати сильнішим?

Запропонуйте одну карту у закриту:

«Що підсилює мій страх?»

Дослідіть асоціації.

Це можуть бути певні думки, уникнення, попередній досвід, відсутність інформації, виснаження, самотність або інші фактори.

Не потрібно підказувати клієнту відповідь - важливо дослідити його власну історію.

Етап 7. Що я вже роблю, щоб справлятися?

Запитайте:

«Що я вже вмію робити, коли мені страшно?»

Запропонуйте обрати 1-3 карти.

Цей етап важливий, тому що людина часто приходить на консультацію з відчуттям:

«Я нічого не можу».

Але при уважному дослідженні виявляється, що певні способи справлятися вже існують.

Запитайте:

  • Що вже допомагало раніше?
  • Хто може вас підтримати?
  • Які ваші якості допомагають?
  • Що ви робили в інших складних ситуаціях?
  • Що з цього можна використати зараз?

Етап 8. Нові ресурси

Запропонуйте обрати ще 2-3 карти:

«Які додаткові ресурси можуть допомогти мені у взаємодії з цим страхом?»

Для кожного ресурсу необхідно знайти практичне застосування.

Не просто «впевненість», а:

«Що конкретно означатиме діяти впевненіше?»

Не просто «підтримка», а:

«До кого саме я можу звернутися?»

Не просто «спокій», а:

«Що допомагає моєму тілу повертатися до більш спокійного стану?»

Етап 9. Я і страх тепер

Запропонуйте знову подивитися на початкову карту страху.

Запитайте:

  • Як ви сприймаєте її зараз?
  • Чи змінилося щось?
  • Якої відстані між собою і страхом вам зараз хочеться?
  • Що ви тепер знаєте про нього?
  • Що ви знаєте про себе?
  • Які ресурси хочете забрати із собою?

Необов’язково, щоб страх «зник».

Метою може бути поява більшого розуміння, відчуття вибору та здатності взаємодіяти зі своїм переживанням.

Завершення

Поверніться до першої карти безпеки.

Запитайте:

  • Що ви зараз відчуваєте?
  • Що допомагає вам повернутися у теперішній момент?
  • Що важливо зробити для себе після консультації?
  • Яку думку ви хочете забрати із цієї роботи?

Важливо для психолога

Не варто завершувати техніку символічним «знищенням страху» як обов’язковим етапом.

Страх виконує захисну функцію, тому професійно важливіше допомогти клієнту зрозуміти його функцію та знайти більш адаптивні способи реагування.

При роботі з травматичним досвідом, панічними станами, вираженими фобічними реакціями або іншими складними станами техніка з МАК може бути лише допоміжним інструментом і не замінює відповідної професійної допомоги.

Спробувати онлайн

Відкрийте робочий простір і проведіть сесію з метафоричними картами разом із клієнтом.

Перейти до робочого простору