Техніка з метафоричними асоціативними картами для психологів для обережного дослідження складного життєвого досвіду, втрат, опор та подальшого руху.
Після складної життєвої події людина нерідко намагається знайти відповідь на запитання:
«Як мені жити з тим, що сталося?»
Не кожному досвіду потрібно шукати позитивне пояснення.
Не кожна втрата має «чогось навчити».
Не кожну травматичну подію потрібно перетворювати на ресурс.
Завдання психологічної роботи - не переконати людину, що все сталося «не дарма», а допомогти їй поступово інтегрувати пережитий досвід у власну життєву історію настільки, наскільки вона до цього готова.
Метафоричні карти можуть бути одним із допоміжних інструментів такого дослідження.
Техніка може застосовуватися для роботи з наслідками:
Матеріали: універсальна, сюжетна та ресурсна колоди МАК.
Формат: індивідуальний.
Ця техніка не повинна використовуватися для примусового занурення у травматичні спогади.
Якщо клієнт перебуває у гострому стані або повернення до події спричиняє значне погіршення стану, пріоритетом має бути стабілізація, а не детальне дослідження пережитого.
Клієнт має право на будь-якому етапі зупинити роботу.
Перш ніж торкатися складного досвіду, запропонуйте знайти карту:
«Що допомагає мені залишатися у теперішньому?»
Запитайте:
Залиште цю карту поруч.
Якщо клієнт готовий, запропонуйте у відкриту обрати карту:
«Який образ може символізувати для мене цей досвід?»
Не просіть обирати «найболючішу» карту.
Запитайте:
Клієнт сам визначає глибину роботи.
Запропонуйте карту на запитання:
«Що я втратив/втратила через цю ситуацію?»
Це може бути не лише людина, робота або можливість.
Людина може втратити:
відчуття безпеки;
довіру;
звичний спосіб життя;
плани;
відчуття контролю;
частину своєї ідентичності;
віру у певні речі.
Запитайте:
Замість обов’язкового запитання «Що хорошого ви отримали?» запропонуйте:
«Що, попри пережите, залишилося зі мною?»
Це можуть бути:
якості;
стосунки;
знання;
цінності;
професійні навички;
здатність турбуватися про себе;
люди поруч;
власна історія.
Запитайте:
Лише якщо це відповідає досвіду клієнта, можна запитати:
«Чи з’явилося у моєму житті щось нове після цієї події?»
Важливо залишити можливість відповісти:
«Ні».
Якщо клієнт бачить певні зміни, дослідіть їх.
Можливо, з’явилися нові рішення, інші пріоритети, нове ставлення до себе або розуміння власних меж.
Але психолог не повинен шукати «позитив» замість клієнта.
Запропонуйте знайти карту:
«Я після всього, що пережив/пережила».
Запитайте:
Запропонуйте 2-3 ресурсні карти.
Не «Що допоможе забути минуле?», а:
«Що може підтримати мене у подальшому житті?»
Для кожної карти визначте конкретний зміст.
Подивіться разом на весь розклад:
опора -> пережитий досвід -> втрати -> те, що залишилося -> я сьогодні -> підтримка далі.
Запитайте:
Завершіть поверненням до карти опори.
Не використовуйте фрази:
«Усе сталося для чогось».
«Травма зробила вас сильнішою».
«Потрібно знайти позитив».
«Це був ваш урок».
Подібні інтерпретації можуть знецінювати реальний біль людини.
Психолог може створити простір, де одночасно можуть існувати і біль, і втрати, і ресурси, і життя, яке продовжується.
При роботі з травматичним досвідом МАК залишаються допоміжним інструментом і використовуються лише в межах професійної компетентності спеціаліста.
Відкрийте робочий простір і проведіть сесію з метафоричними картами разом із клієнтом.
Перейти до робочого простору